Вища рада юстиції має перейти на постійний режим роботи, – ВСУ
Вища рада юстиції надалі має перейти на постійний режим роботи. В такому разі строк повноважень членів ВРЮ слід зменшити до трьох або чотирьох років, щоб запобігти відриву членів ВРЮ від свого судового колективу і розуміння тих проблем, які виникають у судовій системі.
Таку думку вчора, 4 листопада, під час третьої зустрічі спеціальної панелі «Ефективність реформ судової системи» в рамках Східного партнерства висловив голова Верховного суду України, член Вищої ради юстиції Ярослав Романюк. Захід відбувся за участі делегації Європейського Союзу в Україні під керівництвом голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського та представників Європейської комісії.
«Судова система – предмет постійної еволюції і вона повинна адаптуватися під постійні зміни в суспільстві. Не можна відділяти судову владу від інших змін, що відбуваються в державі», – відзначив на початку заходу голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський. – Мова не йде про винахід чогось нового, слід просто зрозуміти, що є в інших країн, адже рухатися можна в різних напрямках. Відправна точка ж у всіх одна – радянська юридична система».
Ярослав Романюк виступив із доповіддю «Судова реформа: проблеми та завдання» та поінформував присутніх про особливості побудови і функціонування судової системи України, а також озвучив точку зору Верховного Суду України щодо шляхів реформування судової системи України, зазначивши, що оновлення судової системи країни можна досягти лише шляхом внесення змін до Конституції України. Зокрема, щодо реформування Вищої ради юстиції більшість складу ВРЮ (15 осіб) – повинні становити судді, які представлятимуть весь судовий корпус, різні рівні судів і різні судові юрисдикції, і які обиратимуться в демократичний спосіб найвищим органом суддівського самоврядування – з’їздом суддів України. За пропозицією ВСУ, голова Верховного суду та голова Ради суддів України повинні входити до складу ВРЮ за посадою, а інші особи мають обиратися з числа представників громадянського суспільства, насамперед тих, які мають науковий ступінь та є фахівцями у галузі права.
На думку ВСУ, Вища рада юстиції надалі має перейти на постійний режим роботи. В такому разі строк повноважень членів ВРЮ слід зменшити до 3 або 4 років, щоб запобігти відриву членів ВРЮ від свого судового колективу і розуміння тих проблем, які виникають у судовій системі. У майбутньому, розповів Я. Романюк, заміна членів ВРЮ має відбуватися не одночасно для всього складу, а поступово, щоб зберегти кістяк складу ВРЮ і поетапно здійснювати його оновлення. Голова Верховного Суду України також висловив переконання, що до повноважень Вищої ради юстиції слід віднести добір претендентів на судову роботу, а якщо буде політична воля, то і призначення на посаду судді, переведення судді, звільнення з посади судді та надання згоди на затримання і арешт судді.
На зустрічі були присутні представники Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Литви, Бельгії, Фінляндії, Німеччини, Чеської Республіки та міжнародні експерти. Досвідом функціонування вищих рад юстиції поділилися гості з Грузії, Литви, Молдови, Бельгії, Фінляндії. Учасники приділили окрему увагу проблемі складу вищих рад юстицій, доцільності перебування у ньому більшості суддів та проблемі участі представників громадськості. Грузинські колеги поділилися досвідом добору представників громадськості до складу Вищої ради юстиції Грузії, де кожна громадська організація представляє не більше трьох кандидатів до парламенту Грузії, який і обирає п’ятірку членів ВРЮ Грузії від громадськості. При цьому ще один – шостий представник – має набрати дві третини голосів парламенту. Вимоги до таких кандидатів: 7 років ефективної діяльності в галузі права та висока репутація в суспільстві. У Молдові до складу Вищої ради магістратури входять 12 членів, із них шість суддів, три члени за посадою, і три – із числа викладачів права.
Інтерес викликало питання доцільності входження до складу ВРЮ прокурорів та віднесення до компетенції рад юстиції вирішення питань стосовно дисциплінарної відповідальності прокурорів тощо. Зокрема, представники Грузії повідомили, що проводили в своїй країні судову реформу в кілька етапів. На першому – прокуратура була частиною судової влади, однак, у Вищій раді юстиції прокурори не представлені. Окремо Вища рада прокуратури створена і діє в Молдові.
Джерело:zik.ua
_03_03.png)
